- обкурювання
- -я, с.Дія за знач. обкурювати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
обкурювання
Смотреть что такое "обкурювання" в других словарях:
обкурювання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
димар — я/, ч. 1) Труба для відведення диму з печі житлового приміщення, казанної, заводу і т. ін. 2) Прилад з міхом для обкурювання бджіл … Український тлумачний словник
куриво — а, с. 1) Те, що курять; курильний тютюн. || Те саме, що куріння 1). 2) Те, чим обкурюють, курять (див. курити I 2)); речовина, що дає під час горіння ароматичний дим. || Дим від обкурювання. 3) Те, що куриться: випари, мла, туман, дим. 4) рідко.… … Український тлумачний словник
курильниця — і, ж. Посудина, в якій спалюють ароматичні речовини для обкурювання чого небудь … Український тлумачний словник
курище — I кур ище а, с. 1) Велика курява. 2) Те саме, що імла. II к урище а, с., діал. Вогнище, розкладене для обкурювання чого небудь … Український тлумачний словник
мірра — и, ж. Ароматична смола деяких тропічних дерев; використовувалася для ароматичного обкурювання під час релігійних обрядів … Український тлумачний словник
рибообкурювальний — а, е. Пов язаний з обкурюванням риби. || Який призначений, служить для обкурювання риби … Український тлумачний словник
смирна — и, ж. Ароматична смола, яку використовують для обкурювання, приготування запашних масел тощо … Український тлумачний словник
фіміам — у, ч. 1) Пахуча речовина для обкурювання, ладан. 2) перен. Захоплена похвала, лестощі. •• Кури/ти фіміа/м перен. вихваляти, лестити … Український тлумачний словник
шашка — I и, ж. 1) Плескатий предмет круглої форми з дерева, кістки, пластмаси (перев. білого або чорного кольору), яким грають на спеціальній дошці. 2) тільки мн. ша/шки, шок. Гра на дошці, переділеній на 64 (іноді на 100, 144) світлі й темні клітини… … Український тлумачний словник
